Чим більше ми дізнаємося про здоров’я кишківника, тим більше виявляється, що воно тісно пов’язане з іншими аспектами нашого здоров’я та самопочуття. За результатами деяких із останніх досліджень здоров’я шлунково-кишкового тракту може певним чином впливати на психічне здоров’я, аутоімунні захворювання, рак, діабет, серцеві захворювання та здорове старіння. Загалом схоже, що здоров’я кишківника тісно пов’язане з його мікрофлорою — бактеріями, які живуть у всьому травному тракті.

Основні стратегії підтримки здоров’я кишківника та його мікрофлори часто включають рекомендації щодо здорової дієти та прийому пробіотиків. Результати деяких із останніх досліджень показують, що окремі пробіотики можуть допомагати в разі виникнення порушень у шлунково-кишковому тракті, таких як здуття живота, а також сприяти втраті ваги.

Що таке пробіотики?

Пробіотики — це корисні бактерії (або дріжджі), які підтримують здоров’я та травлення. Через велику кількість видів бактерій у кишківнику є безліч різних типів пробіотиків, які регулярно відкривають. Варто також зазначити, що не всі пробіотики однакові. Залежно від виду та штаму включених у них бактерій пробіотики можуть відрізнятися за впливом на здоров’я або лікувальними властивостями.

Коли називають бактерії, що містяться в пробіотиках, їх зазвичай описують за родом і видом. Lactobacillus acidophilus (ацидофільна паличка) — це пробіотичні бактерії роду Lactobacillus і виду acidophilus. Але в рамках окремого виду бактерій може бути значна різноманітність. Щоб врахувати відмінності, бактерії додатково поділяють на штами, наприклад Lactobacillus acidophilus ATCC314, де ATCC314 позначає штам.

На жаль, у різних країнах правила іменування штамів відрізняються. Крім того, компанії іноді створюють власні назви, що може спричинити ще більшу плутанину.

Однак, коли йдеться про переваги пробіотиків, зазвичай краще в опублікованих дослідженнях вказувати, що обраний штам має ті переваги, які людина сподівається отримати. На етикетках одних пробіотиків на ринку назви штамів перераховані, а в інших — ні, що ускладнює оцінку їхніх потенційних переваг.

Травлення, здоров’я кишківника та втрата ваги

У тих, хто бореться з ожирінням, бактерії в усьому травному тракті (мікрофлора кишківника) змінюються. До цих змін відноситься зменшення різноманітності бактерій, зміна кількості певних бактерій і збільшення кількості медіаторів запалення, які виробляють самі бактерії. Хоча дані дещо неоднозначні, але ці зміни іноді можуть призводити до симптомів здуття живота, розладу травлення та синдрому подразненого кишківника.

Ці бактеріальні зміни також мають пряме відношення до початку додаткового набору ваги та сприяння йому. Зміни в мікрофлорі кишківника можуть збільшити вилучення калорій з їжі. Ці зміни також можуть порушити баланс цукру в крові, що збільшує ризик виникнення діабету, а також сприяє набору ваги. За деякими даними навіть починають припускати, що мікрофлора кишківника може змінювати експресію генів господаря, що впливає на накопичення енергії (наприклад, кількість наявної жирової тканини) і витрачання енергії.

Дослідження на тваринах показали, що якщо взяти мікрофлору кишківника миші з ожирінням і пересадити її іншій тварині, то вона набере вагу так само, як і її родичі з ожирінням. За результатами досліджень на людях вживання антибіотиків, особливо в дитинстві, пов’язане з ожирінням у подальшому. Добре відомо, що антибіотики можуть пошкодити мікрофлору кишківника і скоротити різноманітність бактерій. Ці результати свідчать про вплив мікрофлори кишківника на виникнення та розвиток ожиріння.

Пробіотики від розладу травлення, здуття живота та для схуднення

Пробіотики, розлад травлення та здуття живота

Серед простих способів вирішення проблем із розладом травлення чи ожиріння може бути прийом пробіотиків. Здуття живота часто вказує на синдром подразненого кишківника (СПК), хоча воно може бути і в людей з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Лікування, що полегшує симптоми СПК, зазвичай зменшує здуття живота.

Перш ніж почати лікування здуття живота, пацієнтам слід повністю оцінити основні причини. Часто його може викликати лактозна непереносимість або фруктозна мальабсорбція, від яких можуть страждати 50-60% осіб із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, такими як здуття живота.

Лактоза і фруктоза — це два типи цукру, який важко засвоюється. Лактоза найбільше присутня в молочних продуктах, а високий рівень фруктози властивий меду, деяким фруктам і обробленим продуктам із кукурудзяним сиропом із високим вмістом фруктози. У випадку лактозної непереносимості може допомогти лактаза — фермент, який розщеплює лактозу. В інших випадках також може бути корисно зменшити або виключити з раціону фруктозу та лактозу.

Здуття живота зазвичай вказує на проблеми з мікрофлорою кишківника. А нещодавня експертиза результатів дослідження встановила, що багатоштамові пробіотики можуть зменшити газоутворення і здуття живота у випадку СПК. За результатами іншої експертизи було встановлено, що багатоштамовий пробіотик також допомагає у випадку здуття живота у пацієнтів із запорами. Загалом пробіотики можуть допомогти пацієнтам із симптомами здуття живота.

Пробіотики та схуднення

Хоча рекомендується обережно ставитися до інформації про будь-які добавки, які рекламують як засіб для схуднення, дані досліджень свідчать про те, що деякі пробіотики можуть у цьому допомогти. Результати нещодавнього 60-денного випробування Saccharomyces boulardii DBVPG 6763 (пробіотичних дріжджів) встановили значну користь від них для осіб із ожирінням. Ті учасники, які отримували добавки з пробіотиками, втратили в середньому до трьох кілограмів ваги. Протягом дослідження у них також зменшилася жирова маса та покращилася реакція на інсулін.

У рамках тривалішого випробування поєднань пробіотиків вивчалися такі штами бактерій:

  • Lactobacillus acidophilus (ацидофільна паличка) CUL60 (NCIMB 30157)
  • Lactobacillus acidophilus (ацидофільна паличка) CUL21 (NCIMB 30156)
  • Lactobacillus plantarum (лактобактерія плантарум) CUL66 (NCIMB 30280)
  • Bifidobacterium bifidum (біфідобактерія біфідум) CUL20 (NCIMB 30153)
  • Bifidobacterium animalis subsp. lactis (біфідобактерія анімаліс підв. лактіс) CUL34 (NCIMB 30172)

Протягом дев’яти місяців прийому комбінованої добавки з пробіотиків піддослідні схуднули в середньому на 3,2 кг.

Невелике дослідження за участю дітей із зайвою вагою показало можливу користь від добавок із Lactobacillus casei Shirota (штам широта лактобактерії казеї). Ці діти втратили 3% маси тіла за шість місяців прийому добавок із цим пробіотиком. У них також покращився рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності, або так званого «хорошого холестерину».

Деякі найвагоміші докази на сьогодні отримано внаслідок досліджень Lactobacillus gasseri (штами SBT2055 і BNR17 лактобактерії гасері). Результати досліджень як на тваринах, так і на людях, свідчать про те, що пробіотик L. gasseri зменшує всмоктування жиру з шлунково-кишкового тракту та об’єм черевного жиру. У них також зменшилася вага та окружність талії.

Однак варто зазначити, що не всі випробування пробіотиків для схуднення виявилися успішними. У рамках деяких із них виявлено мінімальну втрату ваги, але все ж таки зі зменшенням загальної маси жиру, тоді як під час інших жодних істотних покращень не виявлено. Імовірно, що результати залежать від кількості та тривалості прийому пробіотичних добавок, від залучених штамів, а також стану здоров’я та звичної дієти піддослідних. Також має значення якість пробіотиків, оскільки під час деяких досліджень не вдалося культивувати штами бактерій, які згідно з твердженнями містяться в них.

Що таке пребіотики?

Хоча в деяких випадках простий пробіотик може бути корисним, визначальним також може бути врахування інших чинників, які впливають на мікрофлору кишківника під час спроб вирішити проблеми зі здуттям живота та схуднути. Клітковина — неперетравлюваний вуглевод, який бактерії у шлунково-кишковому тракті можуть споживати в їжу.

Ця клітковина, яку часто відносять до пребіотиків, може стимулювати ріст здорової мікрофлори кишківника. Пацієнтам зі здуттям живота слід обережно призначати пребіотики, оскільки певні типи добавок із клітковиною можуть загострити симптоми. Щоправда деякі пребіотичні добавки можуть допомогти в довгостроковій перспективі.

Частково гідролізована гуарова камедь

Частково гідролізована гуарова камедь — це розчинна клітковина із науково підтвердженою користю для зменшення симптомів синдрому подразненого кишківника, зокрема здуття живота. Хоча її переваги для зменшення ваги тіла менше досліджувалися, результати досліджень загалом демонструють корисний вплив добавок із розчинною клітковиною. У дослідженні з використанням моделі травного тракту всмоктування жиру зменшилося внаслідок використання частково гідролізованої гуарової камеді. Очевидно, внаслідок меншого всмоктування жиру може втрачатися вага.

Гуміарабік

Гуміарабік — іще один вид розчинної клітковини, яка має певний потенціал у питаннях усунення здуття живота і схуднення. Результати перших дослідів на тваринах припускають потенційну користь добавок із гуміарабіком у процесі схуднення. У рамках дослідження на мишах було виявлено, що його вживання призвело до зменшення маси тіла, вживання їжі та об’єму черевного жиру. У мишей із дієтою з високим вмістом цукру добавки з гуміарабіком призвели до зменшення ваги та вирівнювання рівня цукру та холестерину в крові.

Дослідження на людях також демонструють переваги. За результатами клінічного випробування у пацієнтів із діабетом 2 типу, які приймали добавки з гуміарабіком, об’єм черевного жиру зменшився на 23,7%. Дослідження на жінках продемонструвало зниження індексу маси тіла та тілесного жиру після шести тижнів прийому добавки. Гуміарабік також збільшує відчуття ситості після прийому їжі, що може допомогти зменшити споживання калорій. Однак більші його дози викликали в деяких пацієнтів тимчасове відчуття незначного здуття та легку діарею.

Результати досліджень продемонстрували, що гуміарабік ферментується повільно, а отже ризик газоутворення та здуття живота набагато нижчий порівняно з іншими видами клітковини. Він також виступає як пребіотик, який може допомогти покращити мікрофлору шлунково-кишкового тракту, що сприяє усуненню здуття.

Незважаючи на те, що внаслідок прийому великих доз існує ймовірність дискомфорту у шлунково-кишковому тракті, дослідження виявили покращення у довгостроковій перспективі у питаннях здуття живота та випорожнення. Якщо приймати добавки з гуміарабіком, починаючи з невеликої дози та повільно збільшуючи її залежно від стерпності, то так можна легко уникнути більшості тимчасових побічних ефектів у шлунково-кишковому тракті.

Висновки

Результати досліджень показують, що пробіотичні добавки мають значний імовірний потенціал в усуненні симптомів подразненого кишківника, включно зі здуттям живота. Вони також допомагають у зниженні ваги тіла.

Інші речовини також покращують мікрофлору кишківника, а саме деякі види легко стерпної клітковини, такі як частково гідролізована гуарова камедь та гуміарабік. Якщо їх поєднувати зі здоровою дієтою, що включає натуральні та меншу кількість оброблених продуктів, то у більшості людей, швидше за все, покращиться травлення і зменшиться вага тіла.

Джерела:

  1. Aasbrenn M, Høgestøl I, Eribe I, et al. Prevalence and predictors of irritable bowel syndrome in patients with morbid obesity: a cross-sectional study. BMC Obes. 2017;4:22. Published 2017 Jun 29. doi:10.1186/s40608-017-0159-z
  2. Ahmed AA, Musa HH, Fedail JS, Sifaldin AZ, Musa TH. Gum arabic suppressed diet-induced obesity by altering the expression of mRNA levels of genes involved in lipid metabolism in mouse liver. Bioact. Carbohydr. Diet. Fibre. 2016;7(1):15-20.
  3. Babiker R, Elmusharaf K, Keogh MB, Saeed AM. Effect of Gum Arabic (Acacia Senegal) supplementation on visceral adiposity index (VAI) and blood pressure in patients with type 2 diabetes mellitus as indicators of cardiovascular disease (CVD): a randomized and placebo-controlled clinical trial. Lipids Health Dis. 2018;17(1):56. Published 2018 Mar 20. doi:10.1186/s12944-018-0711-y
  4. Babiker R, Merghani TH, Elmusharaf K, Badi RM, Lang F, Saeed AM. Effects of Gum Arabic ingestion on body mass index and body fat percentage in healthy adult females: two-arm randomized, placebo controlled, double-blind trial. Nutr J. 2012;11:111. Published 2012 Dec 15. doi:10.1186/1475-2891-11-111
  5. Berman S, Diane S, Eichelsdoerfer P. Quality assurance of lactobacillus products commercially available in Washington State. J Investig Med. 2003;51.
  6. Calame W, Thomassen F, Hull S, Viebke C, Siemensma AD. Evaluation of satiety enhancement, including compensation, by blends of gum arabic. A methodological approach. Appetite. 2011;57(2):358-364. doi:10.1016/j.appet.2011.06.005
  7. Czajeczny D, Kabzińska K, Wójciak RW. Does probiotic supplementation aid weight loss? A randomized, single-blind, placebo-controlled study with Bifidobacterium lactis BS01 and Lactobacillus acidophilus LA02 supplementation. Eat Weight Disord. 2021;26(6):1719-1727. doi:10.1007/s40519-020-00983-8
  8. Eyvazi S, Vostakolaei MA, Dilmaghani A, et al. The oncogenic roles of bacterial infections in development of cancer. Microb Pathog. 2020;141:104019. doi:10.1016/j.micpath.2020.104019
  9. Ferrarese R, Ceresola ER, Preti A, Canducci F. Probiotics, prebiotics and synbiotics for weight loss and metabolic syndrome in the microbiome era. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2018;22(21):7588-7605. doi:10.26355/eurrev_201811_16301
  10. Fontana L, Partridge L. Promoting health and longevity through diet: from model organisms to humans. Cell. 2015;161(1):106-118. doi:10.1016/j.cell.2015.02.020
  11. Jamshidi P, Hasanzadeh S, Tahvildari A, et al. Is there any association between gut microbiota and type 1 diabetes? A systematic review. Gut Pathog. 2019;11:49. Published 2019 Oct 14. doi:10.1186/s13099-019-0332-7
  12. Jarrar AH, Stojanovska L, Apostolopoulos V, et al. The Effect of Gum Arabic (Acacia Senegal) on Cardiovascular Risk Factors and Gastrointestinal Symptoms in Adults at Risk of Metabolic Syndrome: A Randomized Clinical Trial. Nutrients. 2021;13(1):194. Published 2021 Jan 9. doi:10.3390/nu13010194
  13. Kadooka Y, Sato M, Imaizumi K, et al. Regulation of abdominal adiposity by probiotics (Lactobacillus gasseri SBT2055) in adults with obese tendencies in a randomized controlled trial. Eur J Clin Nutr. 2010;64(6):636-643. doi:10.1038/ejcn.2010.19
  14. Kim J, Yun JM, Kim MK, Kwon O, Cho B. Lactobacillus gasseri BNR17 Supplementation Reduces the Visceral Fat Accumulation and Waist Circumference in Obese Adults: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. J Med Food. 2018;21(5):454-461. doi:10.1089/jmf.2017.3937
  15. Li W, Huang A, Zhu H, et al. Gut microbiota-derived trimethylamine N-oxide is associated with poor prognosis in patients with heart failure. Med J Aust. 2020;213(8):374-379. doi:10.5694/mja2.50781
  16. Marzio L, Del Bianco R, Donne MD, Pieramico O, Cuccurullo F. Mouth-to-cecum transit time in patients affected by chronic constipation: effect of glucomannan. Am J Gastroenterol. 1989;84(8):888-891.
  17. Michael DR, Davies TS, Jack AA, et al. Daily supplementation with the Lab4P probiotic consortium induces significant weight loss in overweight adults. Sci Rep. 2021;11(1):5. Published 2021 Jan 6. doi:10.1038/s41598-020-78285-3
  18. Minekus M, Jelier M, Xiao JZ, et al. Effect of partially hydrolyzed guar gum (PHGG) on the bioaccessibility of fat and cholesterol. Biosci Biotechnol Biochem. 2005;69(5):932-938. doi:10.1271/bbb.69.932
  19. Nagata S, Chiba Y, Wang C, Yamashiro Y. The effects of the Lactobacillus casei strain on obesity in children: a pilot study. Benef Microbes. 2017;8(4):535-543. doi:10.3920/BM2016.0170
  20. Niu HL, Xiao JY. The efficacy and safety of probiotics in patients with irritable bowel syndrome: Evidence based on 35 randomized controlled trials. Int J Surg. 2020;75:116-127. doi:10.1016/j.ijsu.2020.01.142
  21. Niv E, Halak A, Tiommny E, et al. Randomized clinical study: Partially hydrolyzed guar gum (PHGG) versus placebo in the treatment of patients with irritable bowel syndrome. Nutr Metab (Lond). 2016;13:10. Published 2016 Feb 6. doi:10.1186/s12986-016-0070-5
  22. Ogawa A, Kadooka Y, Kato K, Shirouchi B, Sato M. Lactobacillus gasseri SBT2055 reduces postprandial and fasting serum non-esterified fatty acid levels in Japanese hypertriacylglycerolemic subjects. Lipids Health Dis. 2014;13:36. Published 2014 Feb 19. doi:10.1186/1476-511X-13-36
  23. Ogawa A, Kobayashi T, Sakai F, Kadooka Y, Kawasaki Y. Lactobacillus gasseri SBT2055 suppresses fatty acid release through enlargement of fat emulsion size in vitro and promotes fecal fat excretion in healthy Japanese subjects. Lipids Health Dis. 2015;14:20. Published 2015 Mar 20. doi:10.1186/s12944-015-0019-0
  24. Pickett-Blakely O. Obesity and irritable bowel syndrome: a comprehensive review. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2014;10(7):411-416.
  25. Rautmann AW, de La Serre CB. Microbiota’s Role in Diet-Driven Alterations in Food Intake: Satiety, Energy Balance, and Reward. Nutrients. 2021;13(9):3067. Published 2021 Aug 31. doi:10.3390/nu13093067
  26. Rondanelli M, Miraglia N, Putignano P, et al. Effects of 60-Day Saccharomyces boulardii and Superoxide Dismutase Supplementation on Body Composition, Hunger Sensation, Pro/Antioxidant Ratio, Inflammation and Hormonal Lipo-Metabolic Biomarkers in Obese Adults: A Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. Nutrients. 2021;13(8):2512. Published 2021 Jul 23. doi:10.3390/nu13082512
  27. Sehgal K, Khanna S. Gut microbiota: a target for intervention in obesity. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2021;15(10):1169-1179. doi:10.1080/17474124.2021.1963232
  28. Sergeev IN, Aljutaily T, Walton G, Huarte E. Effects of Synbiotic Supplement on Human Gut Microbiota, Body Composition and Weight Loss in Obesity. Nutrients. 2020;12(1):222. Published 2020 Jan 15. doi:10.3390/nu12010222
  29. So D, Yao CK, Gill PA, Pillai N, Gibson PR, Muir JG. Screening dietary fibres for fermentation characteristics and metabolic profiles using a rapid in vitro approach: implications for irritable bowel syndrome. Br J Nutr. 2021;126(2):208-218. doi:10.1017/S0007114520003943
  30. Simpson CA, Diaz-Arteche C, Eliby D, Schwartz OS, Simmons JG, Cowan CSM. The gut microbiota in anxiety and depression - A systematic review. Clin Psychol Rev. 2021;83:101943. doi:10.1016/j.cpr.2020.101943
  31. Tsukumo DM, Carvalho BM, Carvalho Filho MA, Saad MJ. Translational research into gut microbiota: new horizons on obesity treatment: updated 2014. Arch Endocrinol Metab. 2015;59(2):154-160. doi:10.1590/2359-3997000000029
  32. Vallianou N, Dalamaga M, Stratigou T, Karampela I, Tsigalou C. Do Antibiotics Cause Obesity Through Long-term Alterations in the Gut Microbiome? A Review of Current Evidence. Curr Obes Rep. 2021;10(3):244-262. doi:10.1007/s13679-021-00438-w
  33. Vieira JRP, Rezende ATO, Fernandes MR, da Silva NA. Intestinal microbiota and active systemic lupus erythematosus: a systematic review. Adv Rheumatol. 2021;61(1):42. Published 2021 Jul 2. doi:10.1186/s42358-021-00201-8
  34. Wilder-Smith CH, Materna A, Wermelinger C, Schuler J. Fructose and lactose intolerance and malabsorption testing: the relationship with symptoms in functional gastrointestinal disorders. Aliment Pharmacol Ther. 2013;37(11):1074-1083. doi:10.1111/apt.12306
  35. Xu B, Fu J, Qiao Y, et al. Higher intake of microbiota-accessible carbohydrates and improved cardiometabolic risk factors: a meta-analysis and umbrella review of dietary management in patients with type 2 diabetes. Am J Clin Nutr. 2021;113(6):1515-1530. doi:10.1093/ajcn/nqaa435
  36. Zhang C, Jiang J, Tian F, et al. Meta-analysis of randomized controlled trials of the effects of probiotics on functional constipation in adults. Clin Nutr. 2020;39(10):2960-2969. doi:10.1016/j.clnu.2020.01.005