З початком 2022 року ті, хто турбується про здоров’я, зосередилися на зміцненні імунної функції, щоб мати перевагу в боротьбі з вірусними захворюваннями. Віруси можуть бути смертельними, але здатність будь-якого вірусу заражати настільки, щоб спричинити хаос або призвести до смерті, залежить від імунної функції людини. І це те, над покращенням чого може працювати кожен.

Щодня ми стикаємося з мікроорганізмами, які можуть викликати інфекцію, але завдяки імунній системі ми можемо боротися з цими агресорами. Імовірність захворювання зводиться до «рівняння інфекції». Наприклад, якщо вірус сильний, а імунна система слабка, виникне серйозніша інфекція. З іншого боку, якщо імунна система сильна, вона може ефективно боротися з інфекцією і зменшити її силу.

  • Слабка імунна система + сильний вірус = важка інфекція
  • Сильна імунна система + сильний вірус = менш важка або жодної інфекції

Такі чинники, як вік, харчування, спосіб життя та наявність так званих «супутніх захворювань» порушують імунну функцію, спричиняють серйознішу вірусну інфекцію та призводять до вищого рівня смертності внаслідок вірусного захворювання. 

У 2021 році став поширеним термін «варіантний штам», тобто умови, за яких вірус може адаптуватися і стати смертельнішим, більш інфекційним або обійти нашу імунну систему. Позитивний момент у тому, що віруси зазвичай мутують у менш смертельну форму. Зрештою, якщо вірус вбиває хазяїна, його шанси на виживання в довгостроковій перспективі стрімко падають. Однак, якщо імунна система людини не функціонує належним чином, навіть слабший варіантний штам все одно може призвести до серйозних захворювань і навіть смерті.

Відсутність вакцини від застуди свідчить про те, як віруси пристосовуються, щоб оминати імунну систему. Коли ми стикаємося з новим вірусом або його варіантним штамом, який значно відрізняється від вірусу, який викликав попередню інфекцію, у нас немає антитіл проти цього вірусу або його штаму. Тобто, навіть якщо спочатку заразитися ранішим штамом вірусу, новий штам буде настільки відрізнятися, що для нашої імунної системи він буде по суті новим вірусом.

Після контакту з новим вірусом або його штамом для формування реакції антитіл потрібно від 10 до 20 днів. Антитіла прив’язуються до білків інвазивних організмів, щоб нейтралізувати та знищити їх, але для цього процесу потрібен час. І в більшості випадків до моменту реакції антитіл на інфекцію, викликану новим вірусом або його варіантним штамом, наша імунна система майже на 100% впорається з нею іншими способами боротьби. 

Антитіла дають фору для імунної системи у разі контакту з вірусом, який викликав попередню інфекцію. У випадку гострої інфекції, викликаної новим вірусом або штамом, інші механізми імунної системи мають функціонувати правильно, особливо неспецифічний і клітинно-опосередкований імунітет, оскільки антитіла ще не реагують.

Коли йдеться про боротьбу з інфекцією, спричинену новим вірусом або його штамом, функціонування неспецифічного та клітинно-опосередкованого імунітету має вирішальне значення. Антитіла прив’язуються до «позаклітинних» організмів, тобто тих, які знаходяться поза клітинами людини. Потрапивши в клітину, такий організм дещо захищений від атаки антитіл клітинними мембранами. Більшість вірусів є «внутрішньоклітинними» збудниками. Вони завдають найбільшої шкоди, бо знаходяться всередині наших клітин. Клітинно-опосередкований імунітет набагато краще розпізнає і знищує внутрішньоклітинні патогени, ніж імунітет на основі антитіл або гуморальний імунітет. 

Клітинно-опосередкований імунітет контролює вилочкова залоза. Усередині тимуса незрілі білі кров’яні клітини, що утворюються в кістковому мозку, перетворюються в Т-лімфоцити (Т означає «залежний від тимуса»). Існує кілька типів Т-лімфоцитів або Т-клітин. Особливо смертельними для вірусів є цитотоксичні Т-клітини. Ці вбивчі Т-клітини безпосередньо вбивають клітини, інфіковані вірусом.

Короткий посібник із імунної системи

Весь людський організм є надзвичайно складною живою системою, і багато в чому імунна система є її найскладнішою підсистемою, оскільки вона також складається з численних взаємопов’язаних підсистем.

  • Бар’єрна функція. Перша лінія захисту — це фізичні бар’єри, які доводиться долати вірусам, бактеріям, тобто шкіра та слизові оболонки, що вистилають травні, дихальні та репродуктивні шляхи. Через погану бар’єрну функцію зростає ризик зараження.
  • Неспецифічний імунітет. Ця система складається з особливих імунних клітин і хімічних чинників, які не мають специфічної функції в боротьбі з вірусами та іншими паразитами. Неспецифічна імунна система не тільки захищає, але й виступає в ролі системи датчиків і ретрансляторів повідомлень для активації специфічних процесів в адаптивному імунітеті. Здатність неспецифічного імунітету швидко реагувати — один із засобів захисту від важкої вірусної інфекції.
  • Адаптивний імунітет. Потужна складова імунної реакції, у якій особливі клітини та антитіла, які атакують певні віруси та інші організми, адаптуються для реагування на певний організм. Він має дві гілки. 
    • Клітинно-опосередкована імунна реакція залучає спеціальні імунні клітини для безпосередньої атаки на віруси та/або інфіковані клітини.
    • Гуморальна імунна реакція використовує певні білки антитіл, що виробляються білими кров’яними клітинами — В-клітинами. Антитіла зв’язуються зі сполуками вірусу або іншого організму і зрештою знищують його.
  • Інші складові імунної системи
    • Вилочкова залоза. Ця життєво важлива тканина виступає основним контролером багатьох аспектів імунної системи, особливо щодо захисту від вірусних інфекцій і боротьби з ними.
    • Селезінка та лімфатична системаСелезінка та лімфатична система — серце та судини імунної системи.
    • Кишківник та імунна функція. Оскільки 70% імунної системи припадає на шлунково-кишковий тракт, питання імунітету має в основному охоплювати те, які чинники в кишківнику підсилюють або порушують імунну функцію, зокрема цілісність кишкового бар’єру та кишкова мікрофлора.

Як підтримувати імунну функцію

Важливо розуміти, що імунна функція відображає наш загальний стан здоров’я. Чим здоровіша людина, тим міцніша імунна система в боротьбі з інфекціями. Здоровий спосіб життя, харчування для підтримання здоров’я, ефективний контроль стресу, повноцінний сон, регулярні фізичні вправи, уникнення шкідливих звичок та інші заходи мають вирішальне значення для оптимальної імунної функції.

У випадку поганої імунної функції існують способи покращення імунітету. Наприклад, з віком імунній системі все важче захищати людину від інфекції. Однак за результатами досліджень у багатьох людей похилого віку пригнічення імунної функції може бути пов’язано не тільки з віком, а й через недостатній рівень поживних речовин, зокрема через низький рівень вітаміну D3вітамінів групи Вцинкуселену тощо. Дослідження показали, що багатьом літнім американцям не вистачає принаймні однієї поживної речовини, а більшості не вистачає взагалі багатьох. Так само згідно з численними дослідженнями мультивітамінні добавки або основні поживні речовини можуть підтримати імунну функцію осіб похилого віку.1-3

Іще один важливий чинник поганого імунітету — зайва вага. У разі зайвої ваги або ожиріння набагато вищий ризик розвитку серйозніших вірусних інфекцій. Крім того, у таких людей підвищений ризик настання смерті від вірусної інфекції. Хороша новина в тому, що зі зниженням ваги ці ризики будуть менші.

Неналежний контроль рівня цукру в крові — ще один чинник, який значно послаблює імунну функцію. Наприклад, якщо пацієнти з цукровим діабетом погано контролювали рівень цукру в крові, це призводило до підвищеного ризику смерті від гострого вірусного захворювання, а діабетики, які добре контролювали його рівень, почувалися набагато краще.4 Знову ж таки, імунна функція безпосередньо пов’язана із загальним станом здоров’я людини.

Дефіцит поживних речовин і низька імунна функція

Людині складно отримувати все, що потрібно її організму, лише з їжі. Комплексні дослідження виявили явний дефіцит поживних речовин у значної частини населення США (приблизно 50%), а також те, що понад 80% представників певних вікових груп споживали окремі поживні речовини в об’ємі менше рекомендованого рівня.5 

Слабку імунну функцію можна покращити вживанням належних дієтичних добавок. Для початку може допомогти високоефективна формула вітамінів і мінералів.

8 рекомендованих дієтичних добавок для підтримання імунітету

Мультивітаміни

Ефективна формула з численних вітамінів і мінералів, що забезпечує принаймні 100% рекомендованої норми споживання з їжею, може допомогти заповнити прогалини в поживних речовинах.

Вітамін A

Вітамін А необхідний для підтримання клітин шкіри та слизових оболонок як першої лінії захисту від інфекції. Крім того, вітамін А необхідний для правильного функціонування лейкоцитів і підтримання багатьох функцій імунної системи. 

Нещодавно дослідники провели подвійне сліпе дослідження приймання високих доз вітаміну А на противагу плацебо серед 100 пацієнтів із гострою вірусною інфекцією легкого та середнього ступеня тяжкості, а також серед 100 осіб, які з ними контактували.6 Пацієнти отримували вітамін А (200 000 МО) або плацебо протягом двох днів. У пацієнтів із вірусною інфекцією вітамін А значно послабив симптоми та скоротив тривалість хвороби. 

Попередження: вагітним жінкам не рекомендується приймати вітамін А в дозах понад 5 000 МО. Вищі дози вітаміну А (але не бета-каротину) можуть спричинити вроджені вади, тому вагітним жінкам слід уникати таких доз.

Вітамін А (ретинол) — 3 000 мкг (10 000 МО) на добу для чоловіків і 1 500 мкг (5 000 МО) на добу для жінок. 

Вітамін D

Вітамін D дослідили на предмет наявності широкого спектра форм підвищення імунітету, зокрема здатність:

  • Активізувати антимікробні пептиди для усунення вірусів і бактерій зі слизових оболонок та імунних клітин. 
  • Справляти прямий вплив на задіювання Т-клітин. 
  • Зменшувати частоту виникнення вірусних інфекцій верхніх дихальних шляхів.

Дітям віком до 5 років я рекомендую приймати близько 50 МО на фунт на добу. Дітям від 5 до 9 років я рекомендую 2 000 МО на добу. Дітям від 9 до 12 років я рекомендую 2 500 МО на добу. Для дітей від 12 років я рекомендую приймати дозу, як дорослим, від 2 000 до 5 000 МО на добу. Однак це лише рекомендації. Дорослим може знадобитися добова доза від 2 000 до 5 000 МО вітаміну D3. Але єдиний спосіб дізнатися дозування – метод спроб.

Вітамін С

У випадку інфекції або стресу потреба у вітаміні С зростає. 

Цікавий аналіз вітаміну С провели за результатами Національного дослідження стану здоров’я та харчування населення (NHANES) впродовж 2003-2006 рр., проведеного серед усіх прошарків не інституціоналізованого дорослого населення США.7 Дослідники взяли рівень вітаміну С у плазмі крові та виокремили п’ять груп: дефіцит (<11 мкмоль/л), гіповітаміноз (11-23 мкмоль/л), недостатній рівень (23-49 мкмоль/л), достатній рівень (50-69 мкмоль/л) і насичення (≥70 мкмоль/л). За результатами у 42% дорослого населення США недостатньо цієї важливої поживної речовини (дефіцит, гіповітаміноз та недостатній рівень). До групи найбільшого ризику входять чоловіки віком від 20 до 59 років, темношкірі та американці мексиканського походження, курці, особи із зайвою вагою чи ожирінням та малозабезпечені. Ці результати вражають, але ситуацію можна виправити, якщо вживати більше продуктів, насичених вітаміном С, та добавок. У період підвищеного стресу та в разі потреби імунної системи рекомендується приймати щонайменше 250 мг вітаміну С на день. 

Цинк

Цинк — «сторож» імунітету, оскільки він безпосередньо пов’язаний із багатьма аспектами імунної функції на багатьох рівнях. Коли рівень цинку низький, імунітет значно слабшає через різке зниження рівня білих кров’яних тілець, які борються з вірусами, а також через зниження кількості ключових активаторів імунної системи та гормонів вилочкової залози. Цинк також має вирішальне значення для здорового стану оболонки дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, а також для правильного засвоєння поживних речовин у кишковому тракті. Якщо цинку недостатньо, уся імунна система під загрозою.

Селен

Селен залучений у важливих антиоксидантних механізмах, які захищають вилочкову залозу — головну залозу імунної системи. В осіб із низьким вмістом селену послаблена імунна функція. Частково селен підвищує здатність білих кров’яних тілець виробляти інтерлейкін-2 — хімічну речовину, яка підштовхує білі кров’яні клітини до проліферації та нападу на віруси та інші чужорідні клітини. SelenoExcell — унікальна форма селену, утворена певним штамом пекарських дріжджів без ГМО (Saccharomyces cerevisiae), які включають селен у білки, які покращують поглинання та використання селену. У SelenoExcell більший біологічний вплив порівняно з іншими формами селену. 

Рекомендована доза селену становить від 100 до 200 мкг на добу.

Кверцетин 

Кверцетин – це флавоноїд, група рослинних пігментів зі сприятливим впливом на здоров’я. Кверцетин, зокрема, чудово впливає на здоров’я імунної системи та сприяє зміцненню імунітету. Останнім часом кверцетину приділяють велику увагу через його вплив на імунну функцію та здатність підвищувати внутрішньоклітинний рівень іонного цинку — форми цинку, яка пригнічує репліказу — фермент, який віруси використовують для реплікації в клітинах людини. Кверцетин сприяє перенесенню іонного цинку в клітини через канали під назвою іонофори. 

N-ацетилцистеїн

N-ацетилцистеїн (NAC) — стабільна форма сірковмісної амінокислоти цистеїну. Він бере участь в утворенні глутатіону — основного антиоксиданту та детоксикаційної сполуки в організмі людини. Він необхідний для захисту мітохондрій — відділів клітин, що виробляють енергію. NAC захищає мозок, дихальні шляхи, легені та тканини організму.

Крім використання як харчової добавки, NAC використовують як агент, що змінює слиз для підтримання дихальних шляхів.12 Звичайна доза для захисту та підвищення рівня глутатіону — від 500 до 1 000 мг на добу. NAC дуже безпечний і його постійно приймають багато людей упродовж багатьох років. 

Джерела:

  1. Chandra RK. Impact of nutritional status and nutrient supplements on immune responses and incidence of infection in older individuals. Ageing Res Rev 2004;3:91-104.
  2. High KP. Micronutrient supplementation and immune function in the elderly. Clin Infect Dis 1999;28:717-22.
  3. Villamor E, Fawzi WW. Effects of vitamin a supplementation on immune responses and correlation with clinical outcomes. Clin Microbiol Rev. 2005;18(3):446-464. 
  4. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8247904/
  5. Reider CA, Chung RY, Devarshi PP, et al. Inadequacy of Immune Health Nutrients: Intakes in US Adults, the 2005-2016 NHANES. Nutrients. 2020;12(6):1735.
  6. Al-Sumiadai M, Ghazzay H, Al-Ani R. Therapeutic effect of vitamin A on COVID-19 patients and its prophylactic effect on contacts. Systematic Reviews Pharmacy 2021;12:207-210.
  7. Crook J, Horgas A, Yoon SJ, Grundmann O, Johnson-Mallard V. Insufficient Vitamin C Levels among Adults in the United States: Results from the NHANES Surveys, 2003-2006. Nutrients. 2021;13(11):3910.
  8. Martineau Adrian R, Jolliffe David A, et al. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ 2017;356:i6583. See https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK536320/
  9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7675606/
  10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8235175/
  11. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8197660/
  12.  Schwalfenberg GK. N-Acetylcysteine: A Review of Clinical Usefulness (an Old Drug with New Tricks). J Nutr Metab. 2021;2021:9949453.
  13.  https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34182881/