Налаштування оновлено для цього сеансу. Щоб назавжди змінити налаштування облікового запису, перейдіть у розділ Мій обліковий запис.
Нагадуємо, що ви можете в будь-який момент оновити регіон або мову в розділі Мій обліковий запис.
> beauty2 heart-circle sports-fitness food-nutrition herbs-supplements pageview
Натисніть, щоб переглянути нашу Заяву про доступність

Чи існує зв'язок між здоров'ям кишківника та довголіттям?

14,940 Перегляди

anchor-icon Зміст dropdown-icon
anchor-icon Зміст dropdown-icon

Останнім часом різко зросла кількість досліджень, що вивчають зв'язок між здоров'ям кишківника та хорошим самопочуттям. Деякі останні дані свідчать про те, що мікрофлора кишківника - бактерії та інші організми, що живуть у травному тракті - мають вагомий вплив на наше здоров'я. Звідси стає очевидним зв'язок між мікрофлорою кишківника та психічним здоров'ям, автоімунними захворюваннями, раком, хворобами серця, діабетом та іншими патологічними станами.

Опираючись на обсяг та ефективність досліджень, варто поставити запитання: чи існує зв'язок між здоров'ям кишківника та довголіттям?

Визначення процесу старіння

Старіння характеризується як поступова втрата важливих функцій організму, що зрештою закінчується смертю. В процесі старіння людина, як правило, стає більш вразливою до проблем зі здоров'ям, зокрема до хвороб серця, раку, діабету та деменції. 

Простими словами, старіння можна вважати повільним руйнуванням клітин. Теорії припускають, що таке руйнування може виникати внаслідок дії вільних радикалів, які безпосередньо пошкоджують ДНК, мітохондрії та інші клітинні структури.

Хоча не існує доказів користі прямого вживання вітамінів з антиоксидантами для продовження тривалості життя, добре відомо, що середземноморська дієта, багата на антиоксиданти, знижує схильність до захворювань та смертність, сприяючи продовженню тривалості життя та покращенню здоров'я. Крім того, існує припущення, що найбільш дієвими доведеними засобами продовження тривалості життя, разом з обмеженням калорій, є речовини, що підтримують низький рівень цукру в крові та насичують її антиоксидантами. Очевидно, що обмеження калорій, рівень цукру в крові та антиоксиданти безпосередньо пов’язані з їжею та травленням.

Мікрофлора кишківника та довголіття

Більш прямі дослідження мікрофлори кишківника та старіння також виявили певну кореляцію. З віком кількість корисних бактерій у травному тракті значно зменшується. Причиною цих змін може бути дієта, прийом ліків (антибіотиків), відсутність фізичних вправ, якість сну, проблеми з психічним здоров'ям та інші фактори.

Синдром підвищеної кишкової проникності

Коли ми старіємо, наш організм поступово втрачає корисні бактерії, на зміну яким приходять менш сприятливі мікроорганізми. Ці патогенні бактерії можуть пошкоджувати слизову оболонку травного тракту. Таке руйнування, яке часто називають "синдромом дірявого кишківника", може призвести до втрати цілісності міжклітинних з'єднань у кишківнику. Цей процес підвищує імунні реакції організму та призводить до надмірного запалення. В свою чергу запалення зумовлює ширше ураження всього організму, що повільно накопичується з віком.

Атрофія м'язів та слабкість

Схоже, що зміна мікрофлори кишківника відіграє певну роль і в атрофії м'язів, що пов'язана зі слабкістю та кволістю у літньому віці. Дослідження виявили відмінності у мікрофлорі кишківника кволих осіб та фізично дужих учасників. Ще цікавіше те, що дослідження на мишах показали, що харчові добавки з пробіотиками здатні виправити деякі наслідки виснаження та атрофії м'язів у похилому віці.

Рівень цукру в крові

Мікрофлора кишківника також тісно пов’язана з регуляцією рівня цукру в крові, а втрата корисних бактерій призводить до потенційних проблем із контролем рівня цукру та діабету. Як вже зазначалося, підтримання збалансованого рівня цукру в крові ймовірно, є ключовою передумовою продовження тривалості життя. В межах окремих досліджень були здійснені навіть спроби пересадки здорової мікрофлори пацієнтам, які страждали на ожиріння та метаболічний синдром (що включає проблеми з рівнем цукру в крові).

В результаті деяких досліджень після прийому донорської мікрофлори перорально рівень резистентності до інсуліну покращувався, однак не всі дослідження є однаково ефективними. Отже, можна зробити висновок, що між мікрофлорою донора та пацієнта існує складний взаємозв'язок, який може впливати на результати.

Запалення та автоімунні захворювання

Загальновідомо, що хронічні запалення є причиною виникнення або ускладнення численних захворювань. А оскільки близько 70% імунної системи представлено в гастроентерологічному тракті, не є несподіванкою, що мікрофлора кишківника має прямий вплив на рівні запалення.

Дані свідчать про взаємозв'язок між мікрофлорою кишківника та численними запальними автоімунними хворобами, зокрема ревматоїдним артритом, запальними захворюваннями кишківника, хворобою Марі-Штрюмпеля тощо. Хронічне запалення, ймовірно, є одним із способів, яким мікрофлора кишківника сприяє процесу старіння, тож спроби відновити здорову мікрофлору травного тракту за допомогою пробіотиків виявилися корисними в лікуванні багатьох автоімунних захворювань.

Деменція та нейродегенеративні захворювання

Крім того, існує значне занепокоєння стосовно зв'язку мікрофлори кишківника та таких нейродегенеративних захворювань, як хвороба Альцгеймера та хвороба Паркінсона. Патогенна мікрофлора в кишківнику може стати однією з причин запалення у всьому організмі, та в мозку зокрема.

Мікрофлора кишківника також може впливати на нейротрофічний фактор мозку, фактор росту клітин головного мозку, який, як виявилось, знижується при хворобі Альцгеймера. Цікаво, що безпосередні дослідження пробіотиків та кефіру виявили покращення когнітивних функцій у пацієнтів похилого віку, які страждали на зниження когнітивних здібностей та деменцію.

Харчові фактори, здоров'я кишківника та довголіття

Ряд харчових компонентів також відіграють значну роль для здорового старіння та тривалості життя. Ці харчові компоненти, принаймні частково, можуть залучати деякі свої властивості через взаємозв'язок з травним трактом та вплив на здоров'я кишківника. Виявляється, що незамінні жирні кислоти омега-3, каротиноїди, магній, цинк та клітковина також відіграють важливу роль.

Омега-3

Традиційно вважається, щожирні кислоти омега-3 мають корисні протизапальні властивості. Однак було виявлено, що омега-3 жири також сприятливо впливають на мікрофлору кишківника. Вживання харчових добавок з омега-3 сприяє збільшенню кількості бактерій, що виробляють масляну кислоту, яка відіграє важливу роль у зменшенні шлунково-кишкового запалення.

Завдяки своїм комбінованим властивостям омега-3 покращують стан здоров’я та зменшують ризик смертності. Нещодавній аналіз дослідження, яке вивчало жирні кислоти омега-3, свідчить про те, що збільшення добової норми омега-3 на 300 міліграмів (0,3 г) щодня зменшує ризик смертності від будь-яких причин на 6%.

Каротиноїди

Каротиноїди - це сполуки, що містяться в овочах, які мають потужну антиоксидантну дію. До найпоширеніших каротиноїдів, що містяться в продуктах харчування, відносяться альфа- та бета-каротинлютеїн, зеаксантинлікопен та бета-криптоксантин.

На жаль, досліджень щодо впливу каротиноїдів на мікробіоту небагато, однак дослідження на тваринах свідчать про можливі корисні властивості харчових добавок, що містять каротиноїди. Цікаво, що високий рівень каротиноїдів у крові також пов'язують зі зменшенням ризику смертності від будь-яких причин. Дослідження, що проводили в Сполучених штатах, виявило, що особи з найвищим рівнем каротиноїдів у крові були на 38% менше схильні померти від будь-яких причин. Однак варто враховувати й деякі застереження, оскільки синтетичні добавки каротиноїдів виявили здатність підвищувати ризик розвитку раку легенів у курців.

Магній

Магній є ще одним потенційно важливим мінералом для довголіття, який відіграє роль у здоров'ї кишківника. Цей мінерал необхідний для понад 300 ферментативних реакцій та має протизапальні властивості. Магній також може коригувати мікрофлору кишківника. Згідно результатів дослідження дефіцит магнію може призвести до можливих патологічних змін у мікрофлорі кишківника.

Це, принаймні частково може пояснювати результати деяких останніх досліджень, які вказують на здатність магнію знижувати ризик смертності. Прийом додаткових 100 мг магнію може знизити ризик смертності від будь-яких причин на 10%.

Цинк

Цинк - це ще одна важлива поживна речовина, яка відіграє роль у життєдіяльності імунної системи та здоров'ї кишківника, і має впливає на довголіття. Було виявлено, що цинк сприяє захисту та покращенню стану слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Людям, які страждають на синдром підвищеної кишкової проникності, життєво важливо споживати достатню кількість цинку.

Ще одним передвісником смертності є незбалансоване співвідношення міді та цинку, часто за рахунок зниження рівня цинку в процесі старіння. Достатнє споживання цинку є ключовим фактором для довголіття. При цьому важливо не перевищувати допустимий рівень міді.

Клітковина

Нарешті, найбільш важливу та безпосередню роль для здоров'я шлунково-кишкового тракту відіграє клітковина , яка до того ж впливає на тривалість життя. Загальновідомо, що клітковина підтримує здорову різноманітну мікрофлору в шлунково-кишковому тракті, діючи як джерело їжі для корисних бактерій.

Наявність достатньої кількості різноманітних корисних бактерій має вирішальне значення для здоров’я кишківника. Клітковина також є популярним засобом лікування синдрому подразненого кишечника. Аналіз дослідження тривалості життя показав, що збільшення добової норми споживання клітковини на 10 грамів щодня сприяє зниженню ризику смертності від будь-яких причин на 10%.

Висновок

Існують переконливі докази, які вказують на декілька фундаментальних факторів, що мають значний вплив на здоров'я та довголіття. Сюди входять дієта, фізичні вправи, соціальна взаємодія генетика та рівень стресу. А з недавніх пір в цей перелік увійшло й здоров'я нашого кишківника.

Деякі поживні речовини та пробіотики можуть відігравати роль у покращенні здоров’я кишківника та мати вплив на довголіття. Зосереджуючись на довгому здоровому житті, доцільно враховувати всі ці фактори.

Посилання:

  1. Ames BN. Prolonging healthy aging: Longevity vitamins and proteins. Proc Natl Acad Sci U S A. 2018;115(43):10836-10844. doi:10.1073/pnas.1809045115
  2. Campanella A, Misciagna G, Mirizzi A, et al. The effect of the Mediterranean Diet on lifespan: a treatment-effect survival analysis of a population-based prospective cohort study in Southern Italy. Int J Epidemiol. 2021;50(1):245-255. doi:10.1093/ije/dyaa222
  3. Chen GC, Yang J, Eggersdorfer M, Zhang W, Qin LQ. N-3 long-chain polyunsaturated fatty acids and risk of all-cause mortality among general populations: a meta-analysis. Sci Rep. 2016;6:28165. Published 2016 Jun 16. doi:10.1038/srep28165
  4. Choi J, Hur TY, Hong Y. Influence of Altered Gut Microbiota Composition on Aging and Aging-Related Diseases. J Lifestyle Med. 2018;8(1):1-7. doi:10.15280/jlm.2018.8.1.1
  5. Conway J, A Duggal N. Ageing of the gut microbiome: Potential influences on immune senescence and inflammageing. Ageing Res Rev. 2021;68:101323. doi:10.1016/j.arr.2021.101323
  6. Costantini L, Molinari R, Farinon B, Merendino N. Impact of Omega-3 Fatty Acids on the Gut Microbiota. Int J Mol Sci. 2017;18(12):2645. Published 2017 Dec 27. doi:10.3390/ijms19010070
  7. Deelen J, Evans DS, Arking DE, et al. A meta-analysis of genome-wide association studies identifies multiple longevity genes [published correction appears in Nat Commun. 2021 Apr 23;12(1):2463]. Nat Commun. 2019;10(1):3669. Published 2019 Aug 14. doi:10.1038/s41467-019-11558-2
  8. Epel ES, Lithgow GJ. Stress biology and aging mechanisms: toward understanding the deep connection between adaptation to stress and longevity. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2014;69 Suppl 1(Suppl 1):S10-S16. doi:10.1093/gerona/glu055
  9. Eyvazi S, Vostakolaei MA, Dilmaghani A, et al. The oncogenic roles of bacterial infections in development of cancer. Microb Pathog. 2020;141:104019. doi:10.1016/j.micpath.2020.104019
  10. Fang X, Wang K, Han D, et al. Dietary magnesium intake and the risk of cardiovascular disease, type 2 diabetes, and all-cause mortality: a dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. BMC Med. 2016;14(1):210. Published 2016 Dec 8. doi:10.1186/s12916-016-0742-z
  11. Fontana L, Partridge L. Promoting health and longevity through diet: from model organisms to humans. Cell. 2015;161(1):106-118. doi:10.1016/j.cell.2015.02.020
  12. Gill T, Asquith M, Rosenbaum JT, Colbert RA. The intestinal microbiome in spondyloarthritis. Curr Opin Rheumatol. 2015;27(4):319-325. doi:10.1097/BOR.0000000000000187iherb
  13. Huffman DM. Exercise as a calorie restriction mimetic: implications for improving healthy aging and longevity. Interdiscip Top Gerontol. 2010;37:157-174. doi:10.1159/000320000
  14. Jamshidi P, Hasanzadeh S, Tahvildari A, et al. Is there any association between gut microbiota and type 1 diabetes? A systematic review. Gut Pathog. 2019;11:49. Published 2019 Oct 14. doi:10.1186/s13099-019-0332-7
  15. Kobayashi Y, Kinoshita T, Matsumoto A, Yoshino K, Saito I, Xiao JZ. Bifidobacterium Breve A1 Supplementation Improved Cognitive Decline in Older Adults with Mild Cognitive Impairment: An Open-Label, Single-Arm Study. J Prev Alzheimers Dis. 2019;6(1):70-75. doi:10.14283/jpad.2018.32
  16. Lee K, Kim J, Park SD, Shim JJ, Lee JL. Lactobacillus plantarum HY7715 Ameliorates Sarcopenia by Improving Skeletal Muscle Mass and Function in Aged Balb/c Mice. Int J Mol Sci. 2021;22(18):10023. Published 2021 Sep 16. doi:10.3390/ijms221810023
  17. Li W, Huang A, Zhu H, et al. Gut microbiota-derived trimethylamine N-oxide is associated with poor prognosis in patients with heart failure. Med J Aust. 2020;213(8):374-379. doi:10.5694/mja2.50781
  18. Maier JA, Castiglioni S, Locatelli L, Zocchi M, Mazur A. Magnesium and inflammation: Advances and perspectives. Semin Cell Dev Biol. 2021;115:37-44. doi:10.1016/j.semcdb.2020.11.002
  19. Makki K, Deehan EC, Walter J, Bäckhed F. The Impact of Dietary Fiber on Gut Microbiota in Host Health and Disease. Cell Host Microbe. 2018;23(6):705-715. doi:10.1016/j.chom.2018.05.012
  20. Malavolta M, Giacconi R, Piacenza F, et al. Plasma copper/zinc ratio: an inflammatory/nutritional biomarker as predictor of all-cause mortality in elderly population. Biogerontology. 2010;11(3):309-319. doi:10.1007/s10522-009-9251-1
  21. Middha P, Weinstein SJ, Männistö S, Albanes D, Mondul AM. β-Carotene Supplementation and Lung Cancer Incidence in the Alpha-Tocopherol, Beta-Carotene Cancer Prevention Study: The Role of Tar and Nicotine. Nicotine Tob Res. 2019;21(8):1045-1050. doi:10.1093/ntr/nty115
  22. Mocanu V, Zhang Z, Deehan EC, et al. Fecal microbial transplantation and fiber supplementation in patients with severe obesity and metabolic syndrome: a randomized double-blind, placebo-controlled phase 2 trial. Nat Med. 2021;27(7):1272-1279. doi:10.1038/s41591-021-01399-2
  23. Shardell MD, Alley DE, Hicks GE, et al. Low-serum carotenoid concentrations and carotenoid interactions predict mortality in US adults: the Third National Health and Nutrition Examination Survey. Nutr Res. 2011;31(3):178-189. doi:10.1016/j.nutres.2011.03.003
  24. Simpson CA, Diaz-Arteche C, Eliby D, Schwartz OS, Simmons JG, Cowan CSM. The gut microbiota in anxiety and depression - a systematic review. Clin Psychol Rev. 2021;83:101943.
  25. Skrovanek S, DiGuilio K, Bailey R, et al. Zinc and gastrointestinal disease. World J Gastrointest Pathophysiol. 2014;5(4):496-513. doi:10.4291/wjgp.v5.i4.496
  26. Tolnai E, Fauszt P, Fidler G, et al. Nutraceuticals Induced Changes in the Broiler Gastrointestinal Tract Microbiota. mSystems. 2021;6(2):e01124-20. Published 2021 Mar 2. doi:10.1128/mSystems.01124-20
  27. Ton AMM, Campagnaro BP, Alves GA, et al. Oxidative Stress and Dementia in Alzheimer's Patients: Effects of Synbiotic Supplementation. Oxid Med Cell Longev. 2020;2020:2638703. Published 2020 Jan 13. doi:10.1155/2020/2638703
  28. Vieira JRP, Rezende ATO, Fernandes MR, da Silva NA. Intestinal microbiota and active systemic lupus erythematosus: a systematic review. Adv Rheumatol. 2021;61(1):42. Published 2021 Jul 2. doi:10.1186/s42358-021-00201-8
  29. Winther G, Pyndt Jørgensen BM, Elfving B, et al. Dietary magnesium deficiency alters gut microbiota and leads to depressive-like behaviour. Acta Neuropsychiatr. 2015;27(3):168-176. doi:10.1017/neu.2015.7
  30. Xiao J, Katsumata N, Bernier F, et al. Probiotic Bifidobacterium breve in Improving Cognitive Functions of Older Adults with Suspected Mild Cognitive Impairment: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. J Alzheimers Dis. 2020;77(1):139-147. doi:10.3233/JAD-200488
  31. Xu B, Fu J, Qiao Y, et al. Higher intake of microbiota-accessible carbohydrates and improved cardiometabolic risk factors: a meta-analysis and umbrella review of dietary management in patients with type 2 diabetes. Am J Clin Nutr. 2021;113(6):1515-1530. doi:10.1093/ajcn/nqaa435
  32. Xu Y, Wang Y, Li H, et al. Altered Fecal Microbiota Composition in Older Adults With Frailty. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:696186. Published 2021 Aug 17. doi:10.3389/fcimb.2021.696186
  33. Yang Y, Zhao LG, Wu QJ, Ma X, Xiang YB. Association between dietary fiber and lower risk of all-cause mortality: a meta-analysis of cohort studies. Am J Epidemiol. 2015;181(2):83-91. doi:10.1093/aje/kwu257
  34. Yang YC, Boen C, Gerken K, Li T, Schorpp K, Harris KM. Social relationships and physiological determinants of longevity across the human life span. Proc Natl Acad Sci U S A. 2016;113(3):578-583. doi:10.1073/pnas.1511085112

​ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:​Інформація, що міститься в Центрі здоров'я, не призначена для встановлення діагнозу...​Читати далі